Нам видали накидку і рятувальний жилет. Ми сіли в човен і поплили по озеру Хенераль-Каррера..

Берегова лінія озера. Вода вимивала мармур більше шести тисяч років.Так виникли ці печери. 

На озері дуже сильний вітер. Хмарно, але іноді сонечко таки зʼявляється з-за хмар. 

Вода створила неймовірні форми... 

Вода дуже гарного кольору, Смарагдово-бірюзова.

Мармур теж різного кольору. Є печери де він був майже білий. 

Переважно мармур смгулястий, сіренький. 

Деякі печери досить великі, човен запливає трошки вглиб аби ближче роздивитись мармур. 

Мармур зблизька. Дуже цікава поверхня, Сержик сказав, що він схожий на шкіру дракона :)

Одна з візитних карток цього місця - Мармуровий Собор. Величезна глиба мармуру серед озера.

Ще одна візитна картка, Мармурова каплиця. 

Тур тривав дві з половиною години. Це було дуже гарне і незвичайне місце. 

Дуже рада, що ми таки поплили в цей тур.

Повернулись в село. Заїхали в маленький місцевий хлібний магазинчик, який знайшли ще вчора.

Купили там теплі булочки (вчора ми прийшли пізно і всі булочки розкупили).

Їдемо далі. 

Знову гравійка... 

Зробили зупиночку на березі озера. Їмо свіжі булочки з медом і маслом. Сидимо на неймовірному камені, дуже схожим на величезне дерево... 

Далі заїхали в покинуту шахту. Сержик знайшов її випадково на карті.

До шахти десь пʼять кілометрів їхали по вузькій сільській дорозі.

Почались старі вицвілі знаки "Приватна територія. Вʼїзд заборонено". 
Сержик впевнено їхав вперед. Навіть оком не моргнув.

Основна будівля шахти

Спитала у Сержика як це називається, він сказав "Іржава залізяка" :)

Сержик стоїть на величезному маховику. Зліва двигун. 

Я знайшла вхід в шахту. Ми туди тільки заглянули. В шахті було дуже темно і холодно. І багато води. 

Під ногами багато гарних камінчиків. На фото не видно які вони різнокольорові - золотаві прошарки, яскраво-зелені і навіть трошки фіолетового. 

Після шахти їдемо далі. Вздовж того самого озера Хенераль-Каррера.

Вже втомились їхати. Сьогодні гравійка дається не просто. Сильно трясе. 

Але дорога дуже мальовнича, як не крути

В Чилі дуже багато корів.

Тут багато зелених лугів і всюди пасуться корівки. Стільки корів ніде не бачила.

Ми пʼємо тут молочко.

Цікаво, що я вже дуже дуже давно не пʼю молоко.

А тут чомусь хочеться.

Воно смачненьке, навіть магазинне.

Іноді робимо какао. Іноді каву з молоком.

Чилійські корівки вільного вигулу :)

Ще одна коротенька зупиночка. Судячи з інформаційних табло тут щось добували. А тепер тут дуже гарне водосховище.

Сьогодні ми їдемо в Аргентину.

Кордон перетнули біля містечка Chile Chico. Кордон пройшли дуже швидко.

Перевіряли документи на машину, ми спеціально заздалегідь замовили дозвіл на вивіз нашої прокатної машини із Чилі в Аргентину. 

Наша перша ночівля в Аргентині

Всередині будиночок не дуже гарний, але на одну ніч згодиться. 

Наш маршрут за сьогодні: Puerto Rio Tranquilo (Мармурові печери) → Chile Chico (кордон з Аргентиною) → Perito Moreno (ночівля)