Центральна вулиця в Барілоче

Зайшли в магазин шоколаду, а виявилось що там окрім магазину є гарне кафе. Вирішили пообідати.

Сержик замовив гамбургер, а я салат Цезарь. Було смачно :) Іноді прикольно поїсти в кафе, коли все складається.

Вулиця вздовж озера в Барилоче. Повертаємось за машиною і їдемо в готель. 

Сьогодні у нас великий номер, окремо вітальня з кухнею і окремо спальня. 

Мені тут сподобалось, Сержик погодився залишитись тут ще на одну ніч. 

Нарешті можна розслабитись. Зі спальні дуже гарний вид на озеро. 

~

8 листопада, день "майже відпочинку". 

Мені хотілось просто просидіти весь день в готелі.

Але нам треба було зʼїздити до нотаріуса.

Компанія, де ми орендували машину, виставила нам рахунок в 450$ за розбите лобове скло.

Вони сказали, що якщо ми заповнимо якусь хитру бумагу у нотаріуса, то можна буде заплатити 350$ замість 450$.

Тож ми відправились до нотаріуса. Барілоче як раз хороше місто для цього. 

Нотаріус дуже мило з нами поговорив.

Але сказав, що не може підписати цю бумагу, тому що бумага на іспанській мові, а ми не знаємо іспанську.

За законом так не можна..

В кінці кінців жіночка з компанії де ми брали автівку погодилась все узгодити без цієї бумаги... 

Повенулись від нотаріуса. Пʼємо аргентинське винце. 

Чайник. Майже звичайний. Нічого не помітили?

В Аргентині на всіх чайниках є така "крутилка" з позначкою калабаса.

По правилам мате треба заливати водою 85С.

Тож ця штука дозволяє вибрати температуру - або справжній кипʼяток або вода для мате.