Летіли над горами....

В Пуерто Монт прилетіли о 7 вечора. До центра міста доїхали на автобусі. Тут холодно і хмарно.

Дуже довго заселялись в готель, знову виникла та сама проблема при оплаті готелю, що і в Антофагасті.
Наші платіжні картки чомусь не працюють, якщо платити готівкою чилійськими песо мусимо заплатити додатково 20% податку (ми як іноземці можемо не платити податок при умові оплати карткою або доларами).

Заплатили доларами з горемо пополам, вони довго довго роздивлялись нашу ідеальну купюру, цілу вічність шукали решту.... 

Наш готель в Пуерто Монт

О девʼятій годині вечора, голодні, пішли на пошуки їжі. Всі магазини були зачинені. Більшість ресторанів теж.

Зайшли в один ресторан і відразу вийшли, там було якось дуже тоскно.

Пуерто Монт справив поганеньке враження. Вулицями тинялися не дуже адекватні люди, прям на тротуарах лежали бомжі.

За всю цю подорож я ніде не відчувала себе так незатишно і небезпечно як тут.... 

Врешті решт ми випадково надибали МакДональдс. Здавалось, це був єдиний відчиненний в цей час заклад харчування. 

Тут була купа народу і довжелезна черга. Від безнадійності ми теж вирішили тут поїсти. 

Чекаємо на наше замовлення в МакДональдс

Ура, їжа! Сержик вибрав Біг-мак, а я якусь булочку з курятиною. До речі, мені сподобалось, мʼясо було схоже на курячу відбивну. 

9 жовтня, в понеділок ми прокинулись в Пуерто Монт. За вікном похмуро, накрапає дощик. Ідемо снідати. 

Пуерто Монт. Вид з вікна нашого номеру.

Сніданок в ресторані готелю з класним видом на Тихий океан.

Після сніданку виселяємось з готелю. На таксі їдемо за нашою машинкою.

На прокат взяли малесеньку Suzuki S-presso, виробництво Індія. Машина важить 700кг. 

Сержик не в захваті. Сподівюсь звикне, нам на ній кататись цілий місяць.

В супермаркеті купили запаси їжі.

І врешті решт вирушили далі на південь по дорозі, заради якої ми сюди приїхали. 
Дорога називається Carretera Austral.

Кажуть, що це одна з наймальовничіших доріг в світі. 

Весь день хмарно, час від часу дощить. Ми рухаємось по Carretera Austral.

Частину дороги проїхали на паромі

Сьогодні ми доїхали до містечка Орнопірен. Заселились в симпатичний будиночок. 

В будинку було тепло, на нас чекала "буржуйка" з дровами. 

Вітальня. Жаль зробили мало фото будинку. 

Наш маршрут за цей день. 106 км, дві з половиною години.