Андалусія 2025 - День 2: 15 березня (Кордова)

Дійшли до площі Корредера.
Це єдина площа прямокутної форми в Андалусії! До 19 століття служила ареною для кориди.
Зараз тут кафешки. А на верхніх поверхах живуть люди.

Площа Корредера

Міст через ріку Гвадалківір. Кажуть, побудований ще в першому столітті до нашої ери.

Що цікаво, що протягом двох тисяч років це був єдиний в місті міст через ріку.

Другий міст побудували лише в середині 20 століття.

Зараз це пішохідний міст. На ньому багато людей і музикантів.

І так Мескіта. Прийшов час втілити давню мрію в життя і побачити червоно-білі арочки.
Всередині Мескіта величезна. Приблизна кількість арочок - 850 штук (раніше було ще більше, частину арок демонтували в процесі побудови костелу)

Мечеть побудували в 8 столітті (тоді Андалусія була під владою маврів).

На той момент мечеть в Кордові була однією з найбільших мечетей в світі.

Замість масивних стін чи товстих колон, які б закривали простір, маври придумали арки які б підтримували дах.

Арочки

Мечеть перетворили на костел ще в 13 столітті, після того як іспанці відвоювали Кордову.
Але головна частина собору була збудована пізніше, в 16 столітті.

Костел, як невідʼємна частина сучасної Мескіти

Після Мескіти ми пішли вечеряти в розкручений туристичний ресторан з дуже великою кількістю хороших відгуків - Bodegas Mezquita.

Ми замовили традиційний холодний андалузький суп Сальморехо - із помідорів і білого хліба. Його зазвичай посипають вареним яйцем і хамоном.

За консистенцією сальморехо трошки схожий на хумус або густий суп-пюре.

Ще замовили теплий суп, щось типу бульону і блюдо дня (яке складалось з чечевиці і картоплі).

Нажаль, вся їжа була не смачна. Навіть хліб.

Ще я замовила популярний в Кордові напій fifty-fity (50/50) - суміш хересу і солодкого червоного вина.

Пити було майже не можливо :) Сержик теж не зміг.

Пью "fifty-fifty". В тарілочці яскраво-помаранчевий сальморехо.

← День 1: 14 березня (Дюссельдорф - Севілья - Кордова)

День 3: 16 березня (Кордова - Нерха) →