Парк в Ribeira dos Caldeiroes

Далі їдемо в музей тютюну. 

Музей розташований на території колишньої тютюнової фабрики, заснованої в 1871 році.

Фабрика припинила свою роботу в 1988 і аж до 2009 року стояла занедбана, аж до поки її не перетворили на музей. 

Мені сподобалось в музеї, те як вони спробували відновити фабрику і показати всі етапи процесу перетворення тютюнового листя на цигарки. 

Сержик пояснює мені як використовувати киянку :)

Тютюн сушили двома способами в залежності від сорту табаку і результату, який хотіли отримати. 
В обох варіантах листя підвішували над стелею.

В одному приміщенні розводили відкрите вогнище.

Таким чином тютюн швидше висихав, але мав запах диму. 

В іншому варіанті нагрівали воду в трубах і сушили тютюн завдяки теплому повітрю, яке нагрівалось трубами.

Це займало більше часу, але так смак тютюну був мʼякіший і без запаху диму. 

Сушильна камера з відкритим вогнищем

Сушильна камера з трубами

В приміщенні фабрики відновили старі робочі місця, за якими жінки вручну скручували і пакували цигарки. 
А також оригінальні напів-автоматичні машини для пакування, які з часом замінили людський труд. 

До речі, працювали на фабриці 12 годин - з 6 ранку до 6 вечора. А по суботах до 12 дня... 

Цікаво, як люди тоді виживали з таким робочим графіком?

Пакувальні машини.

За такими столиками жінки вручну скручували цигарки

Класична пачка цигарок фабрики 

***

Після фабрики їдемо в містечко Vila Franca do Campo.

Звідти у нас човник до острова Vila Franca. 

До відправлення човника є півгодинки і ми ідемо пити кавочку з тістечками. 

Ми замовили морквʼяне і фісташкове тістечка. Це було дуже дуже смачно.

Одні з найкращих тістечок, які я їла за останні.... багато років.

Не знаю, що такого особливого в них було (точно багато всяких спецій, лимончик, кориця), але результат був супер. 

Дуже смачні тістечка! Хоч і виглядають як звичайний кекс :)

Тістечка кейжада

І так острів Vila Franca.

Це окрема історія. Я дуже хотіла на ньому побувати.

Цей острів - це невеличкий вулкан, в кратері якого чистесенька океанічна вода і свій унікальний підводний світ.

Я дуже хотіла там поплавати. Але в цьому році вони заборонили там плавати....

І більш того - вони навіть перекрили основний пішохідний маршрут, так що, якщо чесно, не було особливого сенсу туди їхати. 

Але я купила квитки заздалегідь і не знала про все це. Гроші за квитки вони не захотіли повертати.

Тож ми вирішили просто покататись на човнику і побачити те, що можна....

Все таки не кожен день є можливість побути в кратері вулкану, ще і в океані!

Містечко Vila Franca do Campo, вид з човника по дорозі на острів

Навколо кратеру зробилу таку доріжку. Раніше можна було піднятись нагору. Але зараз маршрут зачинено і можна гуляти лише тут. 

Кратер вулкану Vila Franca. Правда так і хочеться там поплавати?

На камінчиках ціла купа крабів

На зворотньому шляху човник проплив між скалою, яка колись була частиною острову і самим островом - це було прикольно :)