Перу 2023
День 20: 8 вересня
Пуно - Куско
маршрут: Перу 2023

Автобус в Куско о 10 ранку.
Ми смачно поснідали в готелі і пішли трошки прогулятись центром міста.

Багато хто писав, що Пуно не вартий уваги, що місто страшненьке.
А мені сподобались ті пару вулиць по яким ми прогулялись.
Тут відчувалось, що це місто в якому живуть люди.

Багато жінок було одягнено в національні одежі. 

 

Сніданок в готелі. Омлет, оладки і какао! Наїлись досхочу. 

Одна з центральних вулиць в Пуно

Ще одна вуличка в Пуно

Жіночки в національних одежах на головній площі

 

Спочатку нас на маршрутці вивезли за місто до роздоріжжя, де ми чекали основний великий автобус до Куско.
Поки чекали автобус трошки прогулялись. Бачили альпак на прив'язі, що паслись біля дороги.
Вони теж так милі. Окрім вовни, їх їдять - бачили в меню ресторанів стейк з альпаки.

Прощаємось з Пуно і озером Тітікака

Альпаки

 

Скоро рушили далі. За віконечком знову дуже гарні краєвиди - гори зі снігом.
Зробили зупинку біля придорожнього ресторану, нам пропонували там пообідати, але ми так гарно наїлись на сніданок, що їсти зовсім не хотілось.

У нас було 30 хвилин вільного часу, ми пішли прогулятись в село - воно було на горі над дорогою.

Краєвиди по дорозі в Куско

Дорога в Куско, десь там стоїть наш автобус. А ми пішли погуляти. 


Село дуже цікаве, справжнє Перу, без туристів, де живуть прості люди.

Село дуже маленьке, головна площа і пару вулиць.

Місцеві жителі з нами радісно вітались “Буенас тардес”, ми вітали їх у відповідь.

Мене дуже порадувала ця коротка прогулянка. Так ніби я зазирнула за іншу сторону Перу.

Вулиця в селі

Головна площа, все дуже чисто і охайно

На головній площі села

 

Потім ми ще довго-довго їхали, в Куско приїхали лише о 8 вечора.
Я була втомлена і голодна. Знаю, що в такому стані веду себе не дуже адекватно :)



Сержик знайшов нам недороге кафе прям біля нашого готелю.
Мені дуже хотілось суп, але супів у них не було.

Я сказала, що я тут нічого не хочу їсти, але потім трошки заспокоїлась і ми замовили дві дуже-дуже смачні “шаурми” з фалафелем, морквою, моцарелою, грибами.
Пили камбучу.

Наша вечеря - дві величезні шаурми. В стакані - камбуча.

 

Ми живемо в дуже симпатичному районі Куско, Сан Блас.
Тут вузенькі вулички, невеличкі старі будівлі з гарними дверима і деревʼяними балкончиками.

Ввечері все було як в казці.


Багато кафе, ресторанчиків, магазинчиків з симпатичним одягом.
Після вечері ми зовсім трошки прогулялись.
Я б із задоволенням погуляла б подовше, але просто валилась з ніг.  

Вуличка в Сан Блас

І ще одна

В готелі