Перу 2023
День 27: 15 вересня
Кенко - Саксайваман
маршрут: Перу 2023

Зранку насолоджувались тим, що можна нікуди не поспішати. Спокійно поснідали.

 

Сьогодні ми хотіли відвідати дві памʼятки інківської епохи. Вирішили почати з Кенко (Qenko).

Викликали таксі.

 

Таксист висадив нас десь за 800 метрів не доїжджаючи до основної парковки, просто на узбіччі.
Сержик спеціально так замовив, бо, дивно, із-за цих 800м ціна на таксі відрізнялась майже вдвічі.

 

Прям там де нас висадив таксист починалась вузенька, але гарно протоптана стежка на гору.

Ми ризикнули нею скористатись.
Так, зовсім випадково, ми знайшли руїни чогось, що залишили по собі інки. 


 

Ніяких табличок не було, тож що це за місце незрозуміло.
Споруда була круглою. 

 

Тут була справжня інківська полігональна кладка!


Вона чомусь нас вразила більше ніж те, що ми бачили на  Мачу-Пічу і Ольянтайтамбо.

 

Розмір каменних глиб вражає

Полігональна "суха" кладка. Неможливо не захоплюватись формою каменів і як чітко вони підігнані один до одного.

Видерлись наверх

Зверху були незрозумілі "ванночки" в яких було зручно сидіти

 

А ще тут був маленький ліс з евкаліптових дерев!
Там так приємно пахло, як в сауні, певно смолою.
У мене було таке дивне відчуття коли я стояла серед дерев.
Я усвідомила, що вже місяць не була в лісі, з тих пір як ми тут в Перу (тут є дерева, але лише поодинокі).
Так приємно було відчути себе в лісі, хоч і малесенькому.

Евкаліптовий ліс

 

Піднявшись далі, через ліс, вийшли на дорогу, яка привела нас до Кенко.

Так як у інків не було писемності, все що ми про них знаємо, і про ті місця які залишились після них - це лише здогадки вчених.

Здогадки час від часу змінюються. Вчені придумують щось новеньке.

 

Вважається, що Кенко було місцем для ритуалів.

Тут є цікавий вузький “тунель” під скалою - можливо дорога в потойбічній світ?…

Кенко

Тунель в потойбічний світ?

 

Далі вирушили в Саксайваман.
До нього дійшли пішки хвилин за 15.
Іти було легко і приємно, дорога йшла вниз.

 

Саксайваман навіть зараз займає величезну територію.
На жаль, від нього залишилось дуже мало.

Прочитали в вікіпедії, що іспанці спершу розграбували все що там було (артефакти, зброю), а потім розібрали всі споруди на каміння, з якого потім будували “іспанський” Куско.


Кажуть, що залишились лише глиби, які іспанці не взмозі були перевезти.

Залишки стін в Саксайвамані

Вид зверху

Стіни крупним планом. Вчені до сих пір точно не можуть розгадати як інки переносили такі величезні глиби.

Саксайваман з іншого ракурсу. 

 

В центр міста спускались пішки по гарним вузьким вуличкам.


На вулиці жіночка продавала перуанську варену кукурудзу.
Вона білого кольору з величезними зернятками (рази в 3 більше за наші).

 

Цікаво, що кукурудзу вони не солять, замість цього дають солений сир типа бринзи.  

Як же було смачно! Зернятка соковиті, легко відділяються від качана, за смаком дуже схожі на нашу (коли вона молода і легко жується).

 

Поки дійшли до центру, над містом зібрались низькі, свинцевого кольору дощові хмари.
Ми викликали таксі і поїхали додому.

Спускаємось в центр

Кукурудза!!

Обід вдома на балконі. Ми знайшли смачний справжній багет в супермаркеті. Теплий багет з авокадо (трошки посолити і полити оливковою олією) - це дуже смачно!