Перу 2023
Дні 7-14: 26 серпня - 2 вересня
Арекіпа
маршрут:
Перу 2023
І так ми "зависли" в Арекіпі. Все пішло не по плану. А взагалі чи потрібен план і наскільки жорсткий?
Все більш схиляюсь до думки, що в подорожі потрібно бути максимально гнучким. Подорожі дуже вчать гнучкості. А ще дуже вчать приймати реальність такою якою вона є.
Поменше очікувань. Побільше насолоджуватись тим, що є в даний момент. А якщо насолоджуватись не виходить (а так часто буває) - то значить споглядати за собою зі сторони - чому мене хоче навчити життя? Чому це все зі мною відбувається?
Без болю нічого б не було. Біль як каталізатор життя. Біль як стоп-кран. Як крайня міра організму (і Всесвіту) нарешті докричатися до нас самих. Зупинитись. Затихнути. Спитати важливе - чи то в тому напрямі ти живеш? Спробувати почути себе.
Тиждень тому о 5 ранку ми приїхали в Арекіпу.
Ми майже дочимчикували до нашого житла, коли Сержик отримав його повідомлення.
Перша наша квартира була дуже гарна, величезна (3 спальні і 2 ванні кімнати!), з видом на вулкан Місті який величаво здіймається над містом своїм ідеальним конусом.
Вітальня нашої першої квартири. Десь 7 ранку. Ми тільки нещодавно приїхали.
Вулкан Місті. Вид із вікна спальні.
Вид з іншої спальні :). Гори.
Вже тоді, в перший день, почувались ми обоє не дуже.
Вдень таки вибрались трошки прогулятись.
Я фотографую....
... ось таку гарну будівлю
Шукаємо де поїсти
Обміняли гроші. Зайшли в місцеву забігайлівку перекусити. В центр вела вулиця з великою кількістю простих дешевих закладів харчування. Майже всюди було багато відвідувачів, всі місцеві жителі.
Ми зайшли в одну, замовили якусь не дуже зрозумілу страву.
Те що справа - це (ми так думаємо) курятина в клярі і полита таким солодким соусом, що очі на лоб полізли.
Повертаємось додому
Зайшли в супермаркет. Це все різні види картоплі. З іншого боку ще стільки ж. Ціна дуже різна. Від 30 - 90 грн за кг.
Сержик захворів на наступний день. Я через два дні.
Весь цей період - один довгий-довгий день.
Щось відбувалось, важко згадати що.
Гуляю. Вечоріє.
Помітила, що у них парки закриваються ввечері. Невеличкий парк біля нашого будинку.
Сержик пʼє Inca Kola. Перуанський виклик Coca Cola. Місцеві її дуже полюбляють. Це для них як національний напій. Схожий на тархун і дюшес одночасно.
Закінчилась наша гарнесенька квартирка і ми почали шукати інші..
Переїзд між ними з температурою за 38 навіть в таксі здавався майже непідйомним завданням.
Вид з вікон нашої другої квартири. Якась у них хаотична забудова.
І ще один вид на місто.
Сержик носив мені якусь їжу.
До мене приходив лікар. Так все цивілізовано. Лікар з помічником.
Одного дня Сержик вибрався в центр міста.
Сержик збирається на прогулянку. Наша третя квартира.
Головна площа. Арки.
Католицький собор на головній площі.
Ринок в центрі міста |