Перед початком походу

Можна доїхати на коні до початку крутого підйому, це майже 70% шляху. Коні тут дуже смішні, волохаті. Так, ніби вони пристосувались до тутешнього клімату. Поводирі коней, жінки і чоловіки, одягнені в національні одежі. 

Стежка до Веселкових гір. Початок.

Спершу стежка була полога. Я йшла дуже повільно.
Дихати було важкувато. Не хотілось збивати ритм дихання.

На півдорозі гід налив нам в долоні якоїсь рідини і сказав аби ми добре повдихали її носом.
Рідина так приємно пахла! Гід сказав, що ця штука прочищає ніс і допомагає вільніше дихати.
Класна рідина, після неї справді стало легше дихати. Не знаю психологічно, чи вона справді якось діє….

Згодом почався крутий підйом. Я ще більше сповільнилась.
Я давно зрозуміла, що мені краще іти повільно, але стабільно.
Багато людей ідуть в швидкому темпі, обганяють, а потім стоять відпочивають і важко дихають, бо звичайно ритм дихання збивається - так виходить повільніше в результаті.

Веселкові гори неймовірно гарні. І не тільки вони - навкруги так багато гір, багато з них ще вкриті снігом.

Початок крутого підйому. Внизу під горою видно стежку по якій ми йшли.

Веселкові гори. Це не фотошоп! Вони справді такі. Я теж не вірила, поки сама не побачила :)

Гори вкриті снігом

Бачили справжнє кругле гало! На фото не видно, але воно було неймовірне - кругла райдуга навколо сонця. 

Після веселкових гір ми вирушили в Червону долину (Red Valley).
Не вся наша група захотіла туди іти, певно люди дуже втомились.

Як же там було гарно! Червоні гори, де інде вкриті зеленою рослинністю.
Внизу в долині тече річка.
Мені здалось, що це місце - одне з найгарніших, що я бачила в житті.
Може це так висота впливає? :)

Ми трошки посиділи з видом на Червону долину.
Гід розповідав нам про гори, про те як вони утворились.

Стежка до Червоної Долини

Червона долина!

Правда гарно? Думаю фотографії передають лише мізерну частину того як там.... 

Неймовірний неземний ландшафт

Потім був довгий-довгий спуск до парковки.

Коли повернулись додому відчули, як сильно втомились.
У Сержика сильно боліла голова.

Але було дуже радісно. Ми це побачили! 

Повертаємось до парковки. Коли повертались, на стежці стало набагато більше людей! Як добре, що ми приїхали так рано!

По дорозі назад знову бачили перевернуту веселку

Один з бусиків - наш. Коли ми приїхали було лише три таких. Коли ж повернулись - повна парковка!