
Просто красиво. Вид на місто із замкового мосту.
Я не дуже люблю всі ці дати, імена, прізвища, династії. Але ж усе одно цікаво, коли люди створили все це. От і пишу. І так усе почалося в далеких 1250-х роках у період володіння герцогів із Крумлова, які належали до династії Вітигоненів.
Однак уже на початку 1300-х років замок перейшов у володіння Розенбергів, які залишалися тут до 1600-х років. За часів їхнього правління і замок, і місто перебували у відмінному стані та досягли найвищого розквіту. Потім почалася якась незрозуміла історія з Габсбургами та Еггенбергами, у яку мені не хотілося вникати.
У 19 столітті замок втратив своє значення як головна резиденція королів. І відтоді служить просто музеєм. Гарним музеєм.
Це містечко для тих, хто хоче поринути в дитинство, хто любить вулиці у вигляді драбинок, сувенірні крамнички, мости, помаранчеві дахи, пряникові будиночки, піщані замки та сонячні годинники (їх у замку аж двоє).

Просто красиво. Вид на місто із замкового мосту.

Містечко готується до дощу... назбирав хмарок на небі й вичікує.

А ось і замок. Праворуч підеш — у замок потрапиш, ліворуч підеш — у замок потрапиш, прямо підеш — у місто потрапиш і побачиш міст через річку.

Двір замку, сонячний годинник на стіні та ліхтар.

Будиночки мешканців міста. над річкою.

Містечко помаранчевих дахів.



Розписані стіни замку...

Сплять.

Кам’яний міст із фігурами з’єднує праве й ліве крило замку.


Вид на вежу. Вхід на вежу платний.

Костел Святого Віта.

Вулиця-сходи.

Плиточки підписані іменами. І ведуть у дворик... Це вже в місті.

... у цей самий дворик ведуть плиточки. Досить непоганий оригінальний дворик.