Ми провели весь день і один вечір у Сараєві, і, як на мене, цього достатньо, щоб познайомитися з містом.
Центр Сараєва компактний, але милий і мальовничий. Він відрізняється від інших столиць Європи, і його безперечно варто відвідати, щоб відчути Боснію і Герцеговину.
Пішохідна вулиця Ферхадія у центрі Сараєва з багатьма сувенірними крамницями та ресторанами
І багато туристів
Бурек є однією з національних страв Боснії. Є багато пекарень, які називаються Buregdzinica, де продають бурек, але найкращі буреки — у Buregdzinica Bosna у самому центрі міста. Це невелике кафе з кількома столиками на літній терасі та трьома столиками нагорі. Тут буреки продають на кілограми. Є три види буреків — з м’ясним фаршем, із сиром та зі шпинатом. Бурек подають із соусом (на кшталт йогурту) на металевих тарілках. Дуже рекомендую спробувати!
Сараєво й досі зберігає сліди війни… Тут багато будівель із слідами бомб.
Латинський міст, добре відомий як casus belli Першої світової війни, коли ерцгерцог Австрії Франц Фердинанд був убитий молодим югославським націоналістом Гаврилом Принципом
Мусульманське кладовище Аліфаковач
Себіль, дерев’яний фонтан (не знаю, чому ця дивна, не надто мальовнича конструкція стала майже візитівкою Сараєва…)
Вид на Сараєво з пагорба
Міська ратуша була збудована для розміщення міської адміністрації у 1896 році. Будівлю було задумано в псевдомавританському стилі, тож архітектор двічі відвідав Каїр, щоб з’ясувати всі особливості цього стилю. Міська ратуша майже повністю згоріла у 1992 році під час облоги Сараєва. Її було відреставровано у 2013 році.
Одна з маленьких вулиць у центрі
Ще однією популярною стравою в Боснії є чевапі. Це смажене на грилі рублене м’ясо, подане в пласкому хлібі з цибулею (добре смакує з йогуртом). Ми їли чевапі в Zelo cevabdzniza (ймовірно, одному з найпопулярніших місць у старому місті, де було багато місцевих, навіть поліцейські там їли).
