День 2 у Лісабоні

Сьогодні я вирішив відвідати район Белем, повний цікавих місць і музеїв. Я сів на автобус 727 біля станції метро Rato (поповніть картку Viva заздалегідь, оскільки в автобусі та на трамвайних зупинках немає квиткового автомата).

Насамперед я хотів спробувати чудову випічку Pastel de Nata в легендарному кафе Pastéis de Belém.

Що таке Pastel de Nata?

Pastel de Nata виглядає як маленька чашечка з листкового тіста, наповнена кремом із яєчних жовтків.
Історія цієї випічки сягає XVIII століття. У той час монахи використовували велику кількість яєчних білків для крохмалення одягу, наприклад, чернечих ряс. Тож, щоб використати залишки яєчних жовтків, монахи почали готувати з них торти та випічку. Після Ліберальної революції 1820 року, коли багато монастирів було закрито, а чимало релігійних орденів зникло, монахи монастиря Жеронімуш почали продавати свою випічку в сусідньому кафе, щоб заробити трохи грошей. У 1834 році монастир було закрито, а оригінальний рецепт Pastel de Nata продали власнику кафе, яке сьогодні відоме як Pastéis de Belém.
Pastel de Nata їдять теплим, посипаним цукровою пудрою та корицею зверху.

Pastel de Nata — це найпопулярніша та найвідоміша випічка в Португалії, і насправді ви можете купити її в кожному кафе по всьому Лісабону. Але кажуть, що найкращі Pastel de Nata саме тут, у кафе Pastéis de Belém, де їх готують за старовинним рецептом монахів монастиря Жеронімуш.

Ви не пропустите кафе Pastéis de Belém (яке розташоване за 2 хвилини ходьби від монастиря Жеронімуш), адже там завжди черга, що виходить на вулицю…. Але всередині воно досить велике, з багатьма місцями для сидіння. Pastéis de Belém відкрите з 8:00 до 23:00.

А тепер я — володар найкращого Pastel de Nata в Лісабоні! Я сидів на лавці, їв тістечко й насолоджувався краєвидами монастиря. Смак Pastel de Nata важко описати словами, але він чудовий. Це точно варто того, щоб сісти на автобус і приїхати сюди, до Белена, хоча б заради того, щоб спробувати це смачне тістечко (один Pastel de Nata коштує 1.05 євро).

Коли Pastel de Nata було з’їдено, настав час відвідати Монастир Жеронімуш. Монастир Жеронімуш вважається одним із найвидатніших прикладів португальської архітектури пізньої готики. Будівництво монастиря розпочалося у 1501 році, і на завершення спорудження знадобилося сто років!

І Монастир Жеронімуш, і Вежа Белен збудовані в мануелінському архітектурному стилі, який характеризується багатим оздобленням вікон, колон і використанням багатьох морських елементів.

Я відвідав головну каплицю (безкоштовно) монастиря Жеронімуш із її прекрасними колонами, стелею та вітражним вікном.

Вхідний квиток до монастиря Жеронімуш коштує 10 євро. Ви можете відвідати монастир безкоштовно, якщо маєте Lisbon card. Монастир відкритий з 10:00 до 18:30 (або до 17:30 з жовтня по квітень).

У західному крилі (з двома шпилястими вежами) монастиря Жеронімуш розташований Морський музей.

Потім я продовжив досліджувати район Белен і випадково знайшов Музей колекції Бернарду. Це музей сучасного та новітнього мистецтва. Його колекція охоплює основні мистецькі напрями, зокрема сюрреалізм, кубізм, американський і британський поп-арт, гіперреалізм, мінімалізм, концептуальне мистецтво та багато іншого. Якщо ви захоплюєтеся мистецтвом або самі є митцем, гадаю, вам сподобається цей визначний музей. Музей Бернарду відкритий з 10:00 до 19:00 і є безкоштовним.

Я блукав музеєм серед дивовижних, унікальних, химерних інсталяцій і картин… Там була чорна кімната з чимось на кшталт вікна, що випромінювало синє світло. Для мене було незрозуміло, що це означає, але потім, коли я продовжив рухатися, я побачив, що стіни рухаються дивним чином, здається, вони змінюють свою форму….

Однією з найкращих картин у музеї (як на мене) є ця величезна картина (23,5 м x 13,5 м), створена Марком Шагалом. Йому було 78 років, коли він створив цей шедевр. Шагал знайшов натхнення в опері Моцарта «Чарівна флейта».

Після музею я перейшов вулицю й опинився на березі річки Тежу біля Пам’ятника першовідкривачам, який було встановлено тут у 1960 році замість старого.

Ви можете піднятися на вершину пам’ятника (за 5 євро), щоб побачити район Белен, монастир Жеронімуш і річку Тежу з висоти пташиного польоту.

Звідси до вежі Белен — 5 хвилин пішки. Навколо вежі є гарний невеликий парк. Вежа дуже мальовнича. Це чотириповерхова будівля, зроблена з вапняку. Ви можете відвідати вежу Белен безкоштовно, якщо у вас є картка Lisbon card, інакше вхід коштує 5 євро. Вежа Белен відкрита для відвідувачів з 10:00 до 18:30 (або до 17:30 з жовтня по квітень).

Я був втомлений і сповнений вражень. Тож я сів на трамвай 15, який довіз мене до площі Фігейра. Трамвайна зупинка за 2 хвилини ходьби від вежі Белен. Вам слід перейти дорогу по надземному мосту, а потім іти прямо до першої вулиці, повернути ліворуч, і незабаром ви побачите зупинку.

На площі Фігейра я знайшов Casa das Bifanas — кафе, де можна спробувати дуже популярний португальський фастфуд — біфану.

Біфана — це дуже проста, але дуже смачна страва, що складається зі свіжого хліба та тонкого свинячого стейка, приготованого за особливим традиційним рецептом. Ви можете спробувати біфану в будь-якому кафе чи ресторані Лісабона, але кажуть, що одна з найкращих біфан подається саме тут — у Casa das Bifanas.

По дорозі додому на площі Реставрадореш.

Я пішов додому проспектом Авеніда да Лібердаде — галасливою широкою вулицею з різними магазинами дорогих брендів, таких як Louis Vuitton, Mont Blanc, Guess тощо.

На початку Авеніда да Лібердаде можна було сісти на фунікулер Глорія. Він довезе вас до найкращого оглядового майданчика в Лісабоні — Мірадору-де-Сан-Педру-де-Алькантара.

Детальна карта мого другого дня в Лісабоні:

Бюджет:

Номер — 20 євро
Автобус+трамвай — 2.80
Паштел-де-ната + пиріжок з м’ясом у Pastéis de Belém — 2.25
Біфана і вода в Casa das Bifanas — 3.75 (біфана коштує 2 євро в меню, але, ймовірно, без податків…)

Разом: 28.80 євро