Стежка до дерева по дну неглибокого каньйону серед густих заростей
Гран-Канарія 2022
День 5: 26 січня
Драконове Дерево - Техеда
Гран-Канарія 2022
Маршрут
Зранку на небі багато хмар. Вовчий почувається так собі, слабкість і головний біль. Ближче до обіду ми таки наважуємося поїхати покататися. Їдемо в центр острова, в самі гори. Тут хмар ще більше, іноді проїжджаємо крізь зливи. Дорога вузька, справжній гірський серпантин. Їдемо повільно. І це так приємно — просто їхати.
Приїжджаємо подивитися на Драконове Дерево, Drago de Pino Santo. Починається чергова злива. Але поки ми шукаємо, де запаркуватися, дощ закінчується і ми вирушаємо трохи прогулятися до дерева вузьким неглибоким каньйоном. Тут так багато зелені навколо. До дерева доходимо за хвилин 10. На інформаційному табло написано, що дереву 240 років і воно 17 метрів заввишки. Воно росте ніби з каміння. А листочки тільки зверху, як зелена шапочка.
Драконове дерево. Кажуть, йому 240 років.
Ми їдемо далі, зупиняємося на оглядовому майданчику біля 5-зіркового готелю. Починається дощ. Якби не хмари, було б добре видно візитну картку Гран-Канарії, камені Roque Nublo.
Оглядовий майданчик із видом на скелі Roque Nublo (далеко-далеко на горизонті). Завтра ми до них ще повернемося.
Не хочеться мокнути, ми застрибуємо в машину і їдемо далі. Дощ то припиняється, то починається з новою силою. Ми приїжджаємо в красиве містечко, оточене горами - Техеда. Пішохідні вулички без машин, білі будиночки, мандаринові дерева, вид на долину - усе це створює відчуття казки.
Тут знаходиться популярна стара кондитерська, якій уже більше 70 років - Dulceria Nublo. Ми купуємо там багато різних печив-пиріжних і каву з молоком. Каву п’ємо за столиком на вулиці. А печиво веземо із собою, будемо пити з ним чай увечері.
По дорозі до Техеди
Головна вуличка Техеди
Вид на долину і знову камені Roque Nublo маячать на горизонті
Площа в Техеді
Я (у руках згорток із тістечками :) і мандаринове дерево
Невеликий парк у Техеді з різноманітними кактусами
Дорогою додому. Веселка.
Пирожні всі виявилися смачними. Але, мабуть, найсмачнішим було біленьке кругле зліва, ніжне з мигдалевого борошна. Пирожне у вигляді півкола зі смачною начинкою, схожою на яблучний повидло. Зліва зверху кокосове пирожне, а трикутничок — шоколадно-мигдальне, схоже на картоплю.