День 1: 12 липня

Машина нам дісталася красивого блакитного кольору, Шкода Фабія. Ми сіли й покотили…. Навіть не вірилося. Пів року я не їздила в машині! Напевно, це звучить трохи дивно. Але я дуже сумую за тим відчуттям, яке буває, коли їдеш у машині в невідомість...

Першим ділом, як завжди, заїхали в супермаркет. Накупили багато різнокольорових алюмінієвих баночок пива. Скупили всі види, які були в магазині - вийшло 11 баночок по 0.33. Ще купили білого вина, хлібчика, іспанської ковбаски, сиру, овочів і манго.

Поїхали на найближчий за картою пляж перекусити - заселення в перші апартаменти у нас було з 14:00. Пляж виявився дуже-дуже дивним, серед якоїсь промзони. Було дуже вітряно. Над головою крутилися величезні лопаті вітряків. В океані недалеко від берега виднілася якась споруда, схожа на бурову установку.

Попри все це на пляжі було досить людно. Були навіть намети. Були каравани, які явно тут ночували. Мені це здалося дуже дивним. Місце було якесь не дуже затишне. Ми спустилися ближче до океану, сіли на каменях і взялися трапезувати. З’їли по традиційному пиріжку Емпанада - один з тунцем, другий з куркою. І поїхали далі.

Апартаменти розташовувалися в красивому будинку в центрі маленького села за 5 км від океану. Зустрічати нас вийшов молодий хлопець, він соромився, погано говорив англійською. Але загалом було видно, що він дуже любить і пишається своїми апартаментами. Вони й справді були гідні такого до себе ставлення. Усе було зроблено зі смаком і з любов’ю.

Напевно, найпоказовішим буде сказати, що в квартирі був камін. А в каміні були красиво складені дрова. Вовчий узяв одну полі́нку роздивитися, і ми зрозуміли, що один зріз у кожної полі́нки відполірований! Просто для краси. І справді, відполірований зріз виглядав набагато краще. Найчудовішим у цій квартирі був величезний балкон. Він був десь 4 метри завдовжки і близько 2,5 метра завширшки. На балконі стояли крісла, диванчик і столик. Вид був на маленьку площу з лавочками, куди надвечір почали стікатися сільські бабусі. А ще вдалині (зовсім вдалині) вузькою смужкою було видно океан.

Господар квартири приготував для нас невеликий подарунок — пляшку червоного домашнього вина в холодильнику і тарілку з фруктами. Канарські банани виявилися просто божественними. Такі солодкі-солодкі, як мед. І запашні.

Тим часом якось різко захотілося спати…. Давалася взнаки підйом о 3 ранку.

Ми попили чай із фруктами та сиром і вирішили годинку подрімати. На диво, я довго не могла заснути, але потім провалилася в сон…. А коли ми прокинулися, вже сутеніло…. Але спати вже перехотілося.

Ми випили кави (на кухні знайшлася мокка!) і вирушили на найближчий пляж.

Перший пляж на Тенерифе став найбільшим розчаруванням за всю подорож. Забігаючи наперед, скажу, що з пляжами на Тенерифе взагалі трохи напружено. Тобто вони точно не такі, як я люблю…. Але цей був просто апогеєм жаху. Над пляжем нависали потворні споруди то чи будинків, то чи готелів. (на жаль, немає жодного фото.....)

(І знову забігаючи наперед скажу, що Тенерифе загалом якийсь обшарпаний. Дуже багато зруйнованих або недобудованих будинків, дуже багато будинків у поганому стані. Через це острів справляє враження неохайності. Я часто згадувала Лансароте. Які там усі будиночки були красиві, усі білі, із зеленими віконцями та ставнями. А ще ні на Лансароте, ні на Фуертевентурі не було таких багатоповерхових громил просто на березі океану, які дуже псують вигляд…. Тенерифе дуже туристичний і забудований. Причому ця забудова часто якась хаотична, непродумана, як ліпнина)

Незважаючи на те, що ми приїхали на пляж близько 7 вечора, народу була тьма, ніде було сісти. Чорний пісок, брудна каламутна вода. Загалом, як влучно сказав Вовчий — “Це вам не Майорка”. І справді, згадуючи найчистішу прозору блакитну воду Майорки, я навіть на мить засмутилася….

Ми все-таки трохи поплавали і, обсохнувши, поїхали до наших хоромів.

На вечерю у нас були бутерброди з місцевого багета, моцарели, ковбаси чорізо та помідорів. Наші улюблені бутерброди, які ми завжди їли на всіх островах. До бутербродів ми відкрили пляшку червоного вина, яке нам подарував господар. Спочатку воно мені не дуже сподобалося. Але пилося легко і було приємним на смак.