Тенерифе

День 3: 14 липня

Barranco Hondo-Mesa del Mar

Тенерифе

Маршрут

Близько 12-ї ми попрощалися з нашими хоромами й поїхали в наступну квартиру. Біля воріт нас чекала господиня, миловидна жінка. Ми припаркували машину під будинком. Це виявився звичайний житловий 4-поверховий будинок, приліплений до скелі. Тут живуть прості люди… Квартирка виявилася маленька (особливо порівняно з попередньою), меблі старенькі, але загалом - враження хороше. Тут був балкон із дуже красивим видом на океан. Господиня каже, що буває видно дельфінів. Але ми, на жаль, так їх і не побачили…

Вигляд з нашого балкона Після заселення — пізній сніданок: яєчня з беконом, кава та апельсиновий сік на балконі.

Вигляд з нашого балкона Після заселення — пізній сніданок: яєчня з беконом, кава та апельсиновий сік на балконі.

День 3: 14 липня

А потім серпантином ми спустилися до моря. Парковка була невеликою, вся забита, але нам дуже пощастило, і просто перед нашим носом виїхала машина та звільнила для нас місце. Ми припаркувалися і пішли плавати.

Дорога до моря

Дорога до моря

Спочатку плавали в такому природному басейні, оточеному скелями. Спуск туди був по драбинці, як у басейн, вода була чиста. Ми плавали з маскою. Було багато рибок. Кумедні (як Вовчий їх назвав — суміш мурени і бичка) чорні з червоними щоками, повзали по камінцях. Ще була велика зграя сірих рибин. І всяких різних інших рибок, яких ми вже не раз зустрічали. А ще я побачила на дні красиву перламутрову мушлю. Вода була холодна, а ще Вовчий налякав, що не можна плавати в центр басейну, а то хвилями винесе в океан. Так що довелося вилізти на берег. Точніше тут замість берега були такі бетонні сходи.

Спуск сходами до океану

Спуск сходами до океану

Після цього ми через тунель вийшли до іншого вже справжнього пляжу. Він був великий, там було багато людей. Була пішохідна зона з ліхтариками. Ми йшли вздовж океану, дійшли до самого кінця, там де пляжа вже немає, а є скелі. Люди сиділи на скелях, а деякі стрибали зі скель і потім якось вибиралися назад.

Ми повернулися до машини і поїхали в Bajamar, ми навіть запаркували машину якимось дивом (з паркуванням на Тенерифе великий напряг) і вийшли до океану. Там були ніби відгороджені басейни прямо в океані. Але нам там не сподобалося. Було похмуро, сірo, якось негарно.

Набережна в Bajamar, здалеку, якщо придивитися, видно «басейн» і людей у ньому

Набережна в Bajamar, здалеку, якщо придивитися, видно «басейн» і людей у ньому

Ми трохи пройшлися набережною. Повернулися до машини. Я сходила в магазинчик по тортильї — ми знову збиралися зробити бурітоси!

Повернулися додому, відкрили біле вино. Їли бурітоси з ковбаскою, моцарелою, помідорами, кукурудзою та салатом. На балконі було навіть спекотно. Сонце схилялося до заходу. Близько 7-ї вечора вирішили поїхати ще раз на той пляж, що внизу по дорозі, і поплавати там.

На парковці машин стало менше. Нам назустріч по тунелю йшли натовпи людей — усі виїжджали. Вода була холодна, ми недовго поплавали й пішли назад.

Вовчий і океан

Вовчий і океан

Від парковки сходили трохи прогулятися стежкою вздовж океану до зовсім маленького рибальського села. По дорозі бачили важкодоступні бухти з чистою водою.

Рибацьке село

Рибацьке село

Дорогою додому

Дорогою додому

Будинок, у якому ми живемо

Будинок, у якому ми живемо