День 1: 20 серпня

Літак на диво був напівпорожній. Після зльоту я перебігла до Вовчого, біля нього було два вільні місця. Ми сиділи як королі, в ряду з великим простором для ніг. Мені так захотілося випити чогось тепленького. Я замовила нам 2 капучино. Воно, звісно, було так собі, але як приємно було побалувати себе капучино в літаку! Ми пили його з чорним шоколадом з горіхами.

Наш рейс затримали на півтори години. На Крит ми прилетіли на заході сонця, близько 8 вечора. Небо було світло-малинового кольору і в ньому висів білий, майже повний місяць.

Тут так приємно пахло сухою травою, хвоєю…. Хотілося вдихати й вдихати це повітря.

А ще тут було так тепло! Здавалося, це тепло огортає тебе і ти стаєш м’якшою.

Аеропорт у Ханьї такий крихітний. Ми без труднощів знайшли парковку біля аеропорту, а на парковці — будочку компанії Kappa, у якій взяли напрокат маленький білий Форд Ка. Поки брали машину, вже зовсім стемніло. Час було їхати в готель, але до цього ми хотіли прикупити якоїсь провізії. Усі нормальні супермаркети до того часу вже зачинилися, але Вовчий знайшов відкритий продуктовий магазинчик у якійсь сільській глушині, де ми змогли купити їжі на вечерю і сніданок.

По дорозі подумалося про те, яке тут усе занедбане, навіть зараз, у темну пору доби було видно, як багато тут зруйнованих покинутих будиночків. Я поділилася своїми спостереженнями з Вовчим, він сказав, що йому теж саме так подумалося.

У готелі на нас чекав привітний грек. Він пригостив нас тарілкою фруктів. Наш номер з видом на море, але вночі не дуже зрозуміло, що там море, тільки по відбиттю ліхтарів здогадуєшся, що там вода. У нас чудовий балкон, на якому ми смачно повечеряли (пиво і наша улюблена їжа у відпустці — тортильї з тунцем і овочами :)
Ура, нарешті я у відпустці, ще й на морі!