Краси - Хоматістра
Крит 2021
Снідаємо фруктами, сиром, оливками та печивом. Ми навіть купили вівсянку, але, по-перше, тут її зовсім не хочеться, а по-друге, вона дуже дрібного помелу. Після того як ми її таки заварили, Вовчий сказав, що він таке їсти не буде.
Я обрала пляж Chomatistra, і ми прямуємо туди. З нормальної автомагістралі ми з’їжджаємо на вузьку дорогу з серпантинами, а потім із неї на ґрунтовку. Крит напрочуд гористий. Куди б ми не поїхали, навколо нас завжди гори. Дерев тут дуже мало, в основному оливки та чагарники.
По дорозі на пляж Chomatistra
Наприкінці ґрунтовки маленька церквиця, ні душі й вітер, що збиває з ніг. Такого сильного вітру, як тут, я ще не зустрічала. Коли вітер дув у спину, було дуже легко й приємно йти, ніби ставало в рази легше. Але коли він дув у лице або збоку (що було значно частіше :) - треба було докладати максимальних зусиль, щоб встояти.
Церква і вітряки
До бухти довгий 40-хвилинний спуск. На морі хвилі. Спуск до води проблематичний. Ми довго вирішуємо, де ж будемо плавати. Все узбережжя в величезних валунах, ніде присісти, не кажучи вже про те, щоб полежати. Бухта розчарувала, це одна з найневдаліших диких бухт. Я думаю, це все завищені очікування, довгий спуск і вітер. Зрештою Вовчий вибрав непогане місце. Уздовж великого каменя можна було зайти в море по піску. Валун утворив невеликий басейн, де майже немає хвиль. У море запливати страшно, просто хлюпаємося у воді під каменем. Приємна прохолода.
Місце, де ми плавали біля каменя
Бухта Chomatistra, вид згори
На підйомі вітер зовсім замучив. У голові гуло. Але як же приємно було сісти в машину. Після такого починаєш гостро цінувати звичайні речі - як же добре просто посидіти без вітру. Поки ми сиділи в машині й насолоджувалися “безвітрям”, машину хитало на вітрі, як шлюпку в морі.
Вітер....
Після невдалої спроби поплавати в дикій бухті, ми вирішили з’їздити на звичайний пляж у село Plaka. Тут парасольки й купа людей. Але ми проходимо вузькою береговою смугою подалі від людей, і стає непогано. Зате тут немає хвиль і можна просто поплавати. Як же це приємно! Останні хвилинки перед тим, як сонечко покотиться за гору.
Вид на пляж Plaka
Пляж Plaka
Критське село
Дорогою додому в Краси
На вечерю йдемо в таверну нашого господаря. У цієї таверни дуже хороші відгуки на Гуглі, багато хто пише, що це найкраща таверна на Криті. Я не дуже хотіла йти туди, але відгуки (і Вовчий :) мене таки переконали. Хто ж не захоче побувати в найкращій таверні на Криті :))
Замовляємо свинину з картоплею, котлети з кабачків і пів літра домашнього червоного вина. Порції величезні, все виглядає дуже красиво, кабачкові котлети дуже смачні. Свинина тане в роті, Вовчий усе дивується, як я таке їм :) На десерт нас пригостили тарілкою теплих кульок (за смаком схожі на пончики, смажені в олії), политих нутелою. Я вже так наїлася і все думала, які ж шкідливі ці кульки. Але дві кульки таки не втрималася і з'їла. Як же ми об'їлися! Вирішили, що ходити по тавернах шкідливо для здоров'я :)
Вовчий і котлети з кабачків. Свинина з картоплею. Я з десертом :)
