Цуцурос - пляж Лістіс - Петрокефалі - пляж Трафулас
Крит 2021
Вранці я йду плавати. У морі, крім мене й ще одного хлопчика, нікого. Після сніданку та виселення з готелю ми їдемо на найближчий пляж Listis — це гарна бухта з чистою водичкою. Мені здається, в цій частині Криту відпочивають переважно греки. У них старі машинки зі старими номерами без європейського прапорця.
Стежка на пляж Listis
Два хлопчики стрибають у море з великого каменя, я теж видираюся на камінь - там високооо і страшно. Зазвичай я одразу стрибаю без роздумів, а тут вагаюся. Вовчий плаває підо мною, перевіряє, чи достатньо глибоко. Я згадую того хлопчика з дідусем і думаю - йому, напевно, було так само страшно, як і мені зараз. Не важливо ж, яка висота. Для кожного вона своя. Я таки стрибаю :)
Другий камінь зліва — той, з якого я стрибала
Сьогодні ми живемо в маленькому селі Petrokefali, тут усього кілька будинків, таверна й церква. У нас невеликі затишні апартаменти та величезна тераса з крутим автоматичним навісом.
Наше житло в селі Petrokefali. Увечері їдемо в бухту Trafoulas. Дорога серпантином підіймається схилом гори, останні 5 км — спуск ґрунтовкою.
Ґрунтова дорога в бухту Trafoulas
Машина після такої дороги вся в пилу, Вовчий пише на склі моє ім’я :)
До бухти від парковки хвилин 20 ходу однойменним каньйоном. Спочатку крутий спуск, а потім ідемо дном річки (я так думаю, що тут колись була річка :) Нас оточують високі скелі.
Спуск на дно каньйону
Стежка через каньйон
Бухта дуже красива. Тут дивовижні камені, гладкі, химерної форми — виточені водою. На пляжі майже немає людей, а ті, хто є, — усі нудисти. Ми теж плаваємо без купальників, з масками.
Я бачила маленьку камбалу — круглу, пласку, кольору піску з білими цяточками і маленькою голівкою — така кумедна риба, як млинець. А потім бачили ще двох риб-левів. Одна, більша за інших, плавала на глибині, друга плавала біля берега. Ми подумали, що якщо плавати без маски, дуже легко можна з нею зіткнутися на мілководді. Після плавання так приємно полежати голяка на теплих каменях. Лежимо й спостерігаємо, як сонечко ховається за скелю, і ось уже майже вся бухта в тіні. Час іти додому.
Гладкі камені в бухті Trafoulas
Частина бухти вже в тіні
Ми :)
Додому ми повертаємося в променях призахідного сонця. Навколо неймовірно красиво. Як забрати із собою цю красу і відчуття захоплення?
