Платаньяс - пляж Кедродасос - пляж Елафонісі
Крит 2021
Вранці нас накриває апатія. Напевно це захисна реакція організму. Треба перепочити, зупинитися, перетравити всю ту радість і захват попередніх днів. Так багато всього хорошого відбувалося. Півдня ми сидимо в номері - я на балконі пишу щоденник, переглядаю фото, читаю. Вовчий сидить у кімнаті. Опівдні ми їмо наш великий кавун, він виявляється чудовим - соковитий, солодкий, хрусткий - ідеальний кавун!
Величезний кавун
Після кавуна вирішуємо таки кудись з’їздити, обираємо пляжі Kedrodasos і Elafonisi, вони розташовані недалеко один від одного і ми сподіваємося відвідати обидва.
Починаємо з пляжу Kedrodasos. Від парковки простий спуск до пляжу, тут досить людно, але пляж великий і це не дуже напружує. Пляж дуже красивий, білий пісочок, блакитна вода, як на картинках. Багато хто стоїть тут дикунами з наметами.
На пляжі Kedrodasos
Недалеко від берега росте ялівець, у тіні деревця ми залишаємо речі й ідемо плавати з масками. Тут красивий підводний світ, ми пливемо вздовж берега, тут уже закінчився пісок і почалися скелі. Назад плисти важко, хвилі. Я починаю панікувати, залазю на камінь, щоб віддихатися. Вовчий плаває навколо мене, каже, щоб я не боялася, він мене витягне, якщо що :) Я тримаюся однією рукою за ногу Вовчого, і він мене “тягне”. Виходить непогано, з Вовчим плисти набагато простіше. Але я вже й так відновила сили, можу плисти сама. Ми повертаємося на берег. Тут море красиве, але хвилясте. Другий раз плаваємо без масок. Хвилі порушують мій спокій, тут мені не хочеться довго хлюпатися в морі.
Чиста блакитна водичка на пляжі Kedrodasos
Трохи видно ялівець на задньому плані та наші речі під деревцем
Переїжджаємо на пляж Elafonisi, відомий своїм рожевим піском. Це виявляється суперпопулярне місце, тут натовпи людей, парасольки, кафешки. Рожевий пісок (зовсім трішки) знаходимо в одному місці. Проходимо через увесь цей балаган далі, за пагорбом починається більш дикий пляж, тут уже немає парасольок і менше людей. Море не таке красиве, як бувало, але тепле, без хвиль і в ньому дуже приємно плавати. Вовчий виходить на берег, а я все вишу на глибині, не хочеться виходити… Хочеться якось зберегти в собі це відчуття - я в морі.
Дика частина пляжу Elafonisi
Потім ми довго сидимо на піску. Я збираю дрібні мушлі. Вовчий обирає нам ресторан на вечір, він таки вмовив мене піти в ресторан. Не знаю, чомусь мені не дуже хочеться, може, через те, що я не дуже вірю в ресторани в таких курортних містечках. На заході сонця ми повертаємося до машини, уже майже всі роз’їхалися.
Йдемо до парковки через пляж Elafonisi
На моє велике здивування Вовчий вибрав нам дуже хороший ресторан. Він розташований на морі, відвідувачів майже немає. Ми замовляємо пів літра червоного вина, фаву (схоже на хумус із особливого сорту гороху фава) і мікс із м’яса гриль. Вино смачне, фава дуже смачна! М’ясо хороше, особливо мені подобаються котлети з рубленого м’яса в їхньому виконанні. Я дуже задоволена, ми їмо під шум прибою.
У ресторані
