Висновок

Мені здається важливим написати висновок, якось закінчити свою розповідь. В Йорданії мені дуже сподобалося. Може здатися, що часом нам було нудно або не зовсім радісно, можливо я недостатньо емоційно описувала події. Але загалом це була дуже-дуже хороша подорож. Наповнена різноманітними подіями і місцями. Теплом і сонцем. Різнокольоровими скелями та піщаними просторами. Смачною їжею. Красивими готелями. Солодкуватим димом кальяну. Солоним-соленим морем. Неймовірними соляними берегами. Заходами сонця. Відчуттям свободи, коли ми їхали зовсім одні серед гірських ландшафтів.

Поки ми летіли назад до Німеччини, я заснула зовсім ненадовго і мені снилося, як ми лежимо на ліжку в променях сонця в нашому останньому готелі… І потім ще кілька разів, уже вдома, мені снилася Йорданія, не відпускаючи повністю, я переживала її ще і ще, уже перебуваючи в холодному й похмурому Дюссельдорфі. І прокидаючись, крізь дрімоту, я не могла зрозуміти, де я знаходжуся.

Минув тиждень, а я все ще переживаю, проживаю цю нашу подорож. Пишу щоденник, відбираю фото. Напевно, чим довше перебуваєш у подорожі, тим складніше потім повернутися до колишнього життя, до колишнього ритму. Мені здається, я досі думками ще частково там, у Йорданії.