Каср Харана - Азрак - Кусайр-Амра
Йорданія 2021
Зранку повітря наповнене дрібним-дрібним пилом, і все навколо набуло помаранчевого відтінку.
На небі напівпрозорі хмари. Сонце схоже на лампу. Через це ранок не схожий на ранок. Усе ніби розпливчасте, нечітке.
Дивовижне відчуття якогось безчасся.
У нас сьогодні поїздка на схід Йорданії. Ми виїжджаємо з міста, спочатку їдемо широкою трасою, а потім звертаємо на двосмугову дорогу, що веде до Іраку. Тут мало машин, переважно фури. Навколо нічого, нежива рівнина з низьким поодиноким чагарником. Лише лінії електропередач тягнуться вздовж дороги, розчиняючись в оранжевій імлі.
Дорога до Іраку
Наша перша зупинка - Каср Харана. Це дуже незвичайна споруда, куб, що виник серед безлюдного простору. Його називають замком пустелі, але поняття замок тут не зовсім застосовне. Досі вчені не впевнені у призначенні цієї споруди. З більшою ймовірністю Каср Харана був караван-сараєм, місцем відпочинку мандрівників.
Це двоповерхова споруда. Усередині двір, по периметру багато кімнат різного розміру. Справді нагадує готель.
Каср Харана посеред нічого
Ймовірно, Каср Харана був місцем відпочинку для мандрівників
Внутрішній двір
Одна з кімнат
Далі їдемо до замку Азрак, збудованого з чорного базальту у 13 столітті. Від замку майже нічого не лишилося. Ми єдині відвідувачі. Вовчий зауважує, що навіть для балок використовувався камінь. Причиною цього було те, що тут немає інших дерев, окрім пальм. Пальмова деревина дуже м’яка і не годиться для будівництва. Те саме і з дверима — усі вхідні двері зроблені з каменю. Кажуть, кам’яні двері легко рухалися завдяки пальмовій олії.
Вхід до замку Азрак
Всередині замку
Кам’яні двері
Красиві арочки
Саме місто Азрак — запилене, нічим не примітне. Ми прямуємо до “центру” головною вулицею в надії знайти якусь їжу. Заходимо до пекарні й купуємо 3 коржі. Знаходимо симпатичну шаурмічну, замовляємо 2 шаурми по 1 динару (36 грн) за кожну. Шаурма найсмачніша (це була наша перша шаурма в Йорданії, і вона виявилася найсмачнішою). Цікаво, що в Йорданії шаурма — це лаваш, м’ясо, кислі огірочки і трохи йогурту з часником. Жодної капусти, моркви та подібного.
У хлібному магазині
Їмо шаурму
На зворотному шляху до машини купуємо фрукти в придорожній крамниці. Тут смачні апельсини і, на диво, траплялися смачні банани. Мандарини виявилися кислими.
Придорожня лавка з фруктами Повертаємося до Мадаби тією ж дорогою. Сонце вже хилиться до заходу.
Повертаємося до Мадаби тією ж дорогою
Наша остання точка - Кусайр-Амра. Колись фортеця в пустелі, від якої збереглася лише будівля хаммама. Усі стіни всередині хаммама прикрашені фресками.
Хамам у пустелі
Фрески в Кусайр-Амра
Після повернення я запитую господиню, чи можна якось полагодити інтернет, вона пропонує переселитися в інший номер — він на першому поверсі, але там є інтернет, хороший душ і загалом кімната приємніша. Ми погоджуємося, вечеряємо консервованим хумусом і коржами з Азрака. За сьогодні проїхали 230 км.
