Удайпур - Міський палац
Backpacking in India
Вранці чоловік із рецепції зателефонував нам і повідомив, що ми можемо переїхати в інший номер, який зараз доступний.
Вранці чоловік із рецепції зателефонував нам і повідомив, що ми можемо переїхати в інший номер, який зараз вільний.
Будівництво міського палацу розпочалося у 1559 році й тривало наступні 300 років, продовжуване наступними поколіннями махараджів. До речі, міський палац Удайпура вважається найбільшим королівським комплексом у Раджастані, і він справді дуже вражає своєю доглянутою територією та величними будівлями.
Наш новий номер був чудовим, з видом на озеро, як і обіцяли. Ми пили чай і вирішили прогулятися Удайпуром.
У нас не було жодного конкретного плану — ми просто хотіли розслабитися й насолодитися містом, яке нам дуже сподобалося під час нашого візиту кілька днів тому.
Спочатку ми пішли подивитися на Lake Palace, який нас не надто вразив. У реальності він виявився гіршим, ніж на фотографіях.
Поки ми блукали однією з вулиць, ми побачили пиріжки, які смажилися у великій сковороді.
Ми вирішили перекусити.
Пізніше ми дізналися, що там були качорі — гострі плоскі круглі коржики з тонкого борошна, начинені сумішшю запечених жовтих індійських бобів. Їх подавали з соусом, і вони були дуже смачні (будьте обережні, такі коржики можуть бути справді дуже гострими :)
Зрештою, мандруючи Удайпуром, ми знайшли ще один вхід до міського палацу (якого ми не бачили під час нашого минулого візиту). Виявилося, що лише за 30 рупій з людини ми могли зайти на територію палацу, прогулятися там і поглянути на будівлю палацу, а потім вийти з іншого боку — недалеко від нашого готелю.
Палац розкішний і дуже гарний — будівлі в індійському стилі з різьбленими балконами здавалися казковими. Є дуже красива головна площа з фонтанами.
Ми знову повечеряли в ресторані нашого готелю Panorama і були дуже задоволені.
