Бекпекінг в Індії: День 6

Це був наш останній день у Джайсалмері (нам було дуже шкода через це, бо ми справді закохалися в це маленьке гарне містечко, і якби ми могли змінити наші плани, то залишилися б тут на довший час…. але... ми вже забронювали всі готелі та потяги). Цей день ми вирішили присвятити самому Джайсалмеру, відвідати його фортецю та відому хавелі. Тож вранці, після чашки кави в номері готелю, ми вирушили до фортеці, яка була лише за 10 хвилин від нашого готелю.

Тож ми продовжили шлях до однієї з найкрасивіших будівель у Джайсалмері - Patwa Haveli (26.916421, 70.914326). Patwa Haveli або Patwon Ki Haveli розташована недалеко від фортеці Джайсалмер у мережі вузьких вуличок серед невеликих будинків місцевих жителів. Це перша хавелі, збудована в Джайсалмері, яка, на відміну від інших хавелі, є не однією будівлею, а складається з п’яти невеликих хавелі. Цей перший будинок був збудований на початку 19 століття, тоді як інші були зведені протягом наступних 50 років. Це чудова будівля медового кольору з дивовижним різьбленням і маленькими балконами. Ми сіли на лавку й насолоджувалися видом найвишуканішої архітектури. Важко уявити, що це створила людина, хавелі здавалися якимось казковим творінням.

Усередині хавелі є музей, тож ви можете відвідати його за 100 рупій (1.60 USD) з 9:00 до 18:00. Ми не заходили всередину хавелі, оскільки прочитали, що там не так уже й багато цікавого.

Мені дуже сподобався форт! Важко висловити й описати мої почуття, коли ми проходимо крізь 4 масивні брами і нарешті потрапляємо до серця форту — маленького міста в місті, зі своїми мешканцями, будинками, крамницями (більшість із них продає різні туристичні сувеніри) та життям. Усередині форт виявився не таким великим, як я думав.

У неквапливому темпі ми обійшли всі його вузькі вулички, навіть побачили, де живуть люди і як вони перуть одяг. Я був зачарований красою та старовинністю будівлі, прикрашеної різьбленням, гарними балконами, джайнським храмом і атмосферою форту. Я відчув, ніби раптом опинився в казці з усіма цими запахами, барвистими вулицями та старими золотими будинками.

Коли ми достатньо нагулялися, ми пили масала-чай на сходах королівського палацу на головній площі форту, розташованого просто біля четвертих воріт.

У нас було достатньо часу, щоб відвідати хавелі в місті, тож ми попрощалися з фортецею й продовжили наше знайомство з Джайсалмером. Хавелі — це назва будинків надзвичайної краси та архітектури, які зазвичай будували заможні місцеві жителі, щоб жити в них. Хавелі — це справжній шедевр, прикрашений розписами, фресками та різьбленням, оздоблений різьбленими вікнами, дверима й невеликими балконами; він виглядає як перлина. Хавелі багато в чому запозичують з ісламської архітектури й зазвичай були символами статусу для родини.

Отже, ми нарешті попрощалися з хавелі Патва і попрямували до ще одного відомого хавелі в Джайсалмері — Salim Singh Haveli. Але дорогою я побачив, як чоловік смажив щось у великому казані. Це виглядало й пахло дуже смачно, тож ми зупинилися й трохи поспостерігали.

Чоловік, що стояв поруч зі мною, запитав, чи хочемо ми щось купити. Я сказав, що нас цікавить той трикутний смажений пиріжок. Він пояснив, що цей «смажений пиріжок» називається самоса і всередині має начинку з картоплі та цибулі. Ми купили дві гарячі самоси (по 15 рупій кожна), взяли соус і вирішили повернутися додому, щоб пообідати.

Що таке самоса?

Історія самоси сягає X століття, коли її почали готувати в Ірані. Пізніше, у XIII столітті, самосу привезли на Індійський субконтинент торговці з Близького Сходу. Це смажена трикутна випічка, зазвичай начинена картопляним пюре, цибулею, зеленим горошком і іноді зеленою чилі. Зазвичай вона досить гостра; коли я вперше скуштував її там, у Джайсалмері, сльози потекли з моїх очей…

Самосу зазвичай подають із різними соусами. Нам дуже сподобалася самоса, і вона стала нашою улюбленою закускою. В Індії вона дуже популярна, тож у кожному місті було легко знайти гарячу самосу. Невдовзі ми зрозуміли, що наші шлунки не звикли до такої жирної гострої їжі, і після приблизно двох тижнів щоденних обідів із самосою наші шлунки почали наполегливо натякати, що треба якось змінити наш традиційний обід.. Тож ми вирішили на деякий час відмовитися від самоси, щоб дати нашим шлункам відпочити.

Після обіду ми пішли подивитися на Salim Singh Haveli. Це хавелі справило на нас значно менше враження, ніж попереднє. Тож ми трохи прогулялися й повернулися додому відпочити

Завтра вранці ми залишаємо Джайсалмер, водій готелю пообіцяв відвезти нас на залізничну станцію