Maskeliya - Nallathanniya (пік Адама)
Шрі Ланка, 2018
Встали рано. Швидко зібралися. Вовчий одягнув мокрі речі. Я поїхала в сухих колготках і флісці.
До селища Nallathanniya, звідки починається стежка на пік Адама, 15 км від нашого готелю.
Вранці сонячно. На небі жодної хмаринки.
Сьогодні ми живемо в будиночках високо на схилі гори. Щоб дістатися до нашого житла, треба подолати купу сходинок. Уздовж стежки на деревах сидять мавпи й чекають на необачних гостей з їжею в руках. Жінки-прибиральниці ганяють мавп палицями. Номер старенький, але балкон і краєвиди просто чудові. Нам пощастило, на нашому балконі був чудовий диван. Як сказав Вовчий, де ще посидиш на дивані з таким видом.
Диван на нашому балконі. Відпочиваємо перед походом.
Ми швидко перекусили чаєм і бананами та вирушили в путь - на пік Адама. Взагалі-то правильно туди ходити вночі. Люди виходять о 2-й годині ночі, щоб зустріти на горі світанок. Але оскільки в нас усе трохи зсунулося в часі, вирішили піти вранці. Не хочеться сидіти тут цілий день без діла.
Хмари на небі формувалися просто на очах.
Стежка на пік Адама виявилася непростою.
На початку стежки. Навколо дуже красиво.
Спочатку підйом був більш-менш пологий. Уздовж стежки — численні крамнички з водою, їжею, м’якими іграшками. Потім стежка ставала дедалі крутішою. Крамнички з їжею майже зникли. Останній кілометр замість стежки — високі сходинки з поручнями, таке враження, ніби деремося по прямовисній скелі.
Спочатку почалися просто сходинки...
Нам туди, на самий верх, до хмар
До вершини дісталися за 2,5 години. До цього часу небо повністю затягнули хмари, і з піка зовсім нічого не було видно. Недарма люди ходять на світанку…
На вершині невеликий храм і майданчик, на якому місцеве населення молиться.
Місце для свічок на вершині гори. А навколо хмари, хмари....
Людей на стежці дуже багато, переважно місцеве населення (туристів бачили дуже мало). Піднімаються цілими сім’ями — від маленьких дітей до вмираючих стареньких. Я взагалі не уявляю, як вони долають цей шлях…
Спускаємося. Дуже круті сходи з поручнями
По дорозі ланкійці обмотують кущі білими нитками. Напевно, це щось означає....
У Вовчого цей похід був експериментальним, він увесь шлях не пив воду.
Спустилися в наше село. Варіантів, де можна поїсти, тут раз-два і годі. Обідали котту.
До вечора сиділи на нашому балконі. Чудово!
Сьогодні, мабуть, повний місяць. Місяць величезний і яскравий.
