Мірісса - Велігама
Шрі Ланка, 2018
Сьогодні вирішили залишитися в тому ж готелі.
Ранок у нашому готелі
Ближче до полудня вибралися на пляж у Міріссі. Пляж тут непоганий. Є невеличка лагунка без хвиль. Але тут зовсім немає тіні. Тож ми трохи поплавали й поїхали додому, не хотілося сидіти просто на пекучому сонці. (фотографії знову забула зробити...)
Около 4 години вирішили поїхати поплавати на пляжі у Велігамі, а ввечері планували поїхати вечеряти рибою.
пляж у Велигамі
У Велигамі з найпівденнішого боку пляж виявився не таким уже й поганим, у воді багато серферів, зате жодних човнів і лежаків.
Тут було мілко й невеликі хвилі — ідеально, щоб вчитися серфити. Поки чекала на Вовчого, спостерігала за серферами, і мені теж захотілося посерфити.
Я-то знаю, що нічого хорошого з мене не вийде в плані серфінгу, я зовсім не підходяща людина для цього виду спорту. У мене слабкі руки, і я не можу ефективно гребти, що в серфінгу дуже важливо. Ще я боюся води й погано плаваю. Але от так побулькатися в мілких хвилях здається прикольним. Згадую, як вчилася серфінгу в Португалії.
Вовчий, коли вийшов на берег, теж погодився посерфити, тож завтра плануємо взяти дошки напрокат.
Вечеряти ми збиралися на рибному ринку. Тут у Велигамі є таке місце, де продають свіжу рибу. Ти її обираєш, а вони готують її на грилі. Обстановка дуже проста, але ввечері дуже навіть романтично — просто на піску стоять столики зі свічками.
Так виглядає один із "ресторанів" на рибному ринку у Велигамі
Асортимент морепродуктів на рибному ринку
Перед вечерею поїхали в центр Велигами, знайшли щось на кшталт ринку, де продавали абищо. Ми хотіли купити футболки, щоб завтра не згоріти, поки будемо серфити. Футболки знайшли з великими труднощами, Вовчий уже зовсім зневірився, але потім ми знайшли йому дуже прикольну футболку з вовками. Мені щось вибрати виявилося зовсім важко — усі футболки на мене величезні, тож обрали найменшу красивого жовтенького кольору.
Задоволені, ми поїхали вечеряти рибою. Якщо чесно, вибирати рибу для мене було ще тим стресом, але офіціант допомагав як міг, і ми таки вибрали дві риби — butterfish і red snapper (офіціант сказав, що вони так називаються).
Пива вони не продавали, зате ми помітили, що багато хто приходив зі своїм. Тож ми відправили Вовчого до найближчого магазину за пивом (він удачно виявився зовсім близько). Вовчий із пивом повернувся швидше, ніж приготувалася наша риба. І ось принесли рибу. Ура!
Наш вечеря — дві рибки
Я невеликий знавець риби, але ця мені дуже сподобалася. По-перше, у ній практично немає дрібних кісток, лише скелет, і завдяки цьому її дуже приємно їсти.
Мені більше сподобалася butterfish (це та, що ліворуч на тарілці) — у ній багато м’яса, і воно таке твердувате. А Вовчому більше сподобався red snapper — м’ясо в нього таке ніжне, просто тане в роті (як на мене, занадто ніжне :) і в ньому трапляються дрібні кісточки
Ми класно повечеряли й поїхали додому.
