День 21: 21 жовтня

Це популярне місце серед скелелазів. Ми паркуємо тут машину і йдемо гуляти пішки.
Каньйон справді дуже красивий. Тут дуже багато туристів, їх привозять цілими групами на автобусах.

У мене дивне відчуття. Здається, така краса навколо, а внутрішньої радості чомусь немає. Може, через кількість народу? Або, ймовірно, через те, що трохи незрозуміло, що тут робити….

Ми прогулялися туди-сюди. Дорога йде далі, а ми розвертаємося і їдемо в бік іншого каньйону — Дадес.

По дорозі зупиняємося в невеликому селищі поповнити запаси води. Але несподівано знаходимо пекарню з ще теплим хлібом — традиційними марокканськими коржами.

Наш готель знаходиться біля дороги в самому каньйоні, під горою.
Ми сідаємо на терасі. Нам приносять чай, п’ємо чай із джемом і хлібом.

У кімнаті крижаніше. Сидимо одягнені під двома ковдрами.