День 25: 25 жовтня

До Шавена приїжджаємо вдень і одразу йдемо гуляти. Шавен — дивовижне місто: усі будинки в медині пофарбовані в синій колір найрізноманітніших відтінків — від світло-блакитного до темно-синього. Виявляється, це так красиво!

Медіна в Шавені розташована на схилі пагорба. Ми постійно то піднімаємося вгору, то спускаємося. Містечко настільки чудове, що ми просто безцільно блукаємо ним, насолоджуючись. Просто на вулицях тут стоять пальми в діжках, а на стінах висять рослини в горщиках. Усе зроблено з такою любов’ю, кожна дрібна деталь.

Я взагалі нічого не чекала від цього міста, не могла зрозуміти, що ж у ньому може бути такого, що він усім так подобається. А містечко й справді виявилося просто чудовим. Навіть Вовчому сподобалося, він усе ходив і повторював про себе — “Так, тут справді класно”

У місті дуже багато котів. Вони тут усюди.

Ми обідаємо в ресторанчику в самому центрі - суп, тажин, чай - все дуже смачно. Мені особливо сподобався тажин.

Повертаємося в готель перепочити, а Вовчому треба попрацювати. Увечері знову вирушаємо на прогулянку.

Увечері всі ліхтарики горять, і містечко ще більше нагадує казкове. Вовчий вирушив гуляти в джеллабі. Це не залишається без уваги з боку місцевого населення, усі дуже доброзичливо кажуть, що джеллаба дуже класна.

Взагалі тут почуваєшся настільки спокійно і добре. Ми довго блукаємо нічним містом. Сувенірні крамниці закриваються на очах. Ми купуємо дуже смачне печиво.

П’ємо м’ятний чай на маленькій затишній площі. Місцеві дивляться футбол і теж п’ють чай. Додому повертаємося зовсім пізно за мірками Марокко.