День 1: 19 січня

До Бангкока з Франкфурта летіли 11 годин, довгий шлях. Трохи втомилися летіти, спати не виходило. Зате нас двічі дуже смачно, за мірками літакової їжі, годували. До Бангкока прилетіли о 9 ранку. Вовчий узяв із собою баночку парфумів, яка в процесі перевезення відкрилася і розлилася на всі наші речі в багажі — запах стояв нестерпний. Я спочатку ніяк не могла зрозуміти, хто ж поруч так сильно надушився, потім виявилося — рюкзак.

З основного аеропорту Бангкока ми поїхали в інший, менший аеропорт на безкоштовному автобусику. Завтра у нас літак до Крабі.

Бангкок виглядає набагато крутіше за Київ — багатоповерхові розв’язки, хмарочоси. Поки їхали, витріщалися у вікно. Навколо пальми. Повітря дуже вологе, гаряче, ніби густе. Від усього цього голова йшла обертом, здавалося, що ми на іншій планеті, в іншому вимірі. Не вірилося, що це все відбувається зі мною, що ще якихось 20 годин тому за вікном був сніг і мінусова температура.

Наш готель знаходився недалеко від аеропорту, у закутках. Знайшли ми його не одразу, але завдяки Вовчому і навігатору таки дісталися.

Готель виявився красивим, нам виділили номер на 4 поверсі, просторий, з великим вікном і навіть двома письмовими столами. Дуже хотілося спати, тож ми сходили в душ і залягли. Думали поспимо пару годин, але проспали до вечора, прокинулися вже коли за вікном була суцільна темрява.

Хотілося їсти. Ми вийшли на вулицю в надії знайти якусь їжу. У Таїланді повно бродячих псів, які до ночі активізуються і гавкають на перехожих. Страшнувато. Тут по вуличках теж бродили пси, деякі ще не відійшли від спеки й лежали. Все-таки вирішили вирушити на пошуки їжі, пішли в напрямку головної дороги, на ній і знайшли симпатичний чистий заклад, у якому їло багато тайців.

Закалив суп Том ям - кислий і дуже гострий, з овочами та шматками курки. Віддалено нагадав борщ. З’їли з горем навпіл, хоч нам і не сподобався. Суп сам по собі, мабуть, приготували вони хороший, але для нас уже дуже незвичний.

Спати не хотілося. О 4 ранку нам обіцяли доставити безкоштовним таксі від готелю до аеропорту. Вовчий працював, я налаштовувала комп’ютер, щоб працювати. Так і не лягли спати. О 4 ранку, як і обіцяли, приїхала машинка і повезла нас в аеропорт…..