Азія 2016

День 22 9 лютого

Пхукет

Азія 2016

Маршрут

Сьогодні вирішили з’їздити на пляж за 30 км від нашого готелю. Пересуватися на Пхукеті важко — тут так багато машин і мопедів, скрізь затори. Доводиться протискатися між машинами. Доїхали до пляжу, виявилося дуже красиве місце з досить чистою водою. Я навіть бачила трохи рибок, але все ж вода була каламутнувата.

Пляж, відомий під назвою «Банана Біч», був вартий тих 30 км, які ми проїхали. Тут красиво. Умиротворення.

Пляж, відомий під назвою «Банана Біч», був вартий тих 30 км, які ми проїхали. Тут красиво. Умиротворення.

Потім поїхали на сусідній із цим пляж - це виявилося таке собі село, куди, мабуть, привозять російських туристів. Усі, хто там ходив вулицею, були росіяни. У всіх ресторанах меню російською, ціни завищені. Ми вже зголодніли до того часу, тому довелося купити там пад тай - який виявився найгіршим пад таєм за все наше життя… Мені здається, навіть я приготувала б його краще. Тим не менш ми його з’їли, сидячи в човні.

Їмо пад тай у чиємусь човні на березі

Їмо пад тай у чиємусь човні на березі

Пляж тут виявився так собі — каламутна коричнева вода. Прикро, коли тебе везуть за тридев’ять земель у Таїланд, а ти приїжджаєш сюди — де всі вивіски російською, навколо самі росіяни, вода каламутна, гірша, ніж в Одесі. І нічого тайського тут і близько немає — хіба що пальми…

Ну ми все одно, звісно, поплавали — не дарма ж їхали сюди, ще й пад тай тут їли!