Азія 2016

День 8 26 січня

Крабі - Ко Джум

Азія 2016

Маршрут

Сьогодні в нас за планом подорож на острів Ко Джум. Вирішили їхати туди на своєму мопеді. Зранку заїхали в Крабі повідомити, що ми беремо мопед ще на 5 днів. Потім наш шлях лежав до пірса, від якого мали відправляти човники до острова. На них перевозять і мопеди, і людей. Уся ця затія була не зовсім зрозумілою, оскільки інформації в інтернеті дуже мало. Тим було цікавіше.
До пірса з Крабі 40 км. Їхали приблизно 50 км/год. Було вітряно, я ховалася за спиною Вовчого.
До пірса доїхали досить швидко, не втомилися від їзди. Мопедик нам трапився жвавий. Пристань знаходиться в справжній тайській глибинці, рибальському селищі зі старими будиночками на палях над водою. Село маленьке, робити там зовсім нічого. Француз, який на острові Ко Джум живе вже шостий місяць, підказав, звідки відправляються човни на острів.

Пірс із човнами — на таких перевозять мопеди

Човняр зовсім не здивувався нашому мопеду. До відправлення човна залишалося більше години. Пішли бродити по деревні. Перекусили рисом.
У призначений час човняр сам завіз у дерев’яну човник по помосту наш мопедик і ще 2 інших мопеди. Крім того, на човні помістилися гори їжі. Разом із місцевими жителями сіли на лавки й вирушили в путь. До острова доїхали хвилин за 40.
Острівець не великий, але без мопеда було б сумно. Ми без проблем знайшли наші будиночки, в яких забронювали житло. Будиночок виявився дуже простим усередині, зате з верандою. Територія комплексу дуже красива, а головне він розташований на березі океану.
Пішли плавати, вода тут каламутнувата, зовсім не така бірюзова, як малювала уява. Але плавати все одно класно. Пісочок м’який, чистий. Багато дивовижних мушель. Тут дуже красиво. Видно гору на півночі острова.

Пляж біля наших будиночків

Потім поїхали на південь острова — там є старе село, і навіть пошта, судячи з карти.
Село виявилося зовсім невелике, але дуже колоритне. Тут є кафешки й магазинчики з усяким добром. Загалом острівець дуже симпатичний — навколо джунглі, пальми. Дуже багато живності — птахи, якісь комахи. Усе не обжите, туристи є, але небагато. Усі переважно в віці, мабуть, молоді тут нудно.
Купили засіб від мурах — у нас їх повний будиночок. Ще купили повітряний рис — солодощі родом із дитинства. Рис виявився не таким, як ми звикли, але теж смачний. По дорозі додому знову зустріли француза, який допоміг нам знайти човен на причалі. Бачили віллу, яку він орендує, велику, щоправда, біля дороги. Каже, він тут пише музику, збирається влаштовувати музичну вечірку 1 лютого, шкода, ми вже поїдемо звідси до того часу. Француз смішний, подарував мені квітку.

У ресторані на березі океану

Увечері пішли вечеряти в наш ресторан. Ціни там виявилися цілком прийнятними для такого місця. Обрали найкрутіший столик із видом на море, краса. Їли рис із підливою та пили пиво. Еге ж, тайська кухня не відрізняється особливим різноманіттям — рис, рис, рис. Добре, що хоч смачний. Сиділи в ресторані, поки зовсім не стемніло. Було класно.

Ящірка!

Перед сном Вовчий знайшов у нас у будиночку ящірку. Ми таких уже бачили багато, особливо на Балі, білі напівпрозорі істоти. Не знаю, яким чином йому вдалося загнати ящірку в коробочку. Потім винесли її на волю.