Вовчий спить у холі готелю
Вовчий навіть заснув, а я чомусь не могла спати. Читала, слухала музику. О 8 ранку пішли на сніданок, який був включений у вартість, смачно поїли. А о 9 нас уже й справді поселили. Ми одразу ж лягли спати.
Азія 2016
День 34 21 лютого
Баган
Азія 2016
Маршрут
Щойно ми вийшли з автобуса, нас оточив рій таксистів. Прорвавшись крізь їхнє щільне кільце, ми помітили трьох туристів, які сідали в мінівен. Підійшли, запитали, чи можна приєднатися. Туристи з радістю погодилися, але таксист брати нас не хотів. Сказав, що в його друзів-таксистів буде душевна травма, якщо він візьме нас, а вони не зароблять грошей. Він це говорив із таким серйозним виглядом, а поруч стали друзі, у яких, власне, могла бути душевна травма. По їхніх обличчях було видно, що травма не за горами. Тож сперечатися було безглуздо. Таке з нами було вперше :)
Зрештою ми знайшли самотню дівчину і поїхали втрьох, так вийшло ненабагато, але все ж дешевше. Таксі коштувало як у Янгоні — хоча їхати тут у сто разів менше. На півдорозі ми зупинилися біля будочки, де сонний м'янмарець продав нам квиточки — в'їзд на територію Багана платний, 25 доларів — квиток діє п'ять днів.
В готель ми приїхали, коли ще не було шостої, нас привітно зустріли на ресепшені і навіть уже майже заселили, але в останній момент виявилося, що номер звільниться лише о 9 ранку. Дуже хотілося спати, добре, що в холі готелю стояли зручні м'які дивани — там ми й розташувалися.
Наш номер. Поки що трохи не прибрано.
Ми думали, що нічний переїзд дозволить заощадити час, але виявилося зовсім навпаки. Практично весь наступний день після переїзду випадає, бо дуже хочеться спати. Можна було взяти на пів дня велосипед, але було дуже спекотно, і ми вирішили, що краще почнемо досліджувати Баган завтра, на свіжу голову.
Тож ми просто погуляли по селищу Ньянг У, в якому живемо і яке знаходиться за 5 кілометрів від долини з храмами. У Ньянг У робити особливо нічого, з визначних пам'яток тут лише пагода, яка після Шведагона в Янгоні здалася, звісно, маленькою і трохи нуднуватою.
Тут дуже багато ресторанів із туристичними цінами (де, наприклад, чай з молоком коштує в 4 рази дорожче за належну ціну….), але ми знайшли місце для місцевих (яких тут теж достатньо), де випили чаю і з'їли по пиріжку.