Наш готель у Патонзі
Поїхали шукати пляжі. У нас як завжди в запасі було кілька варіантів. Вовчий зберігає в телефоні всі наші маршрути подорожей. Ми знайшли наш маршрут минулої нашої подорожі сюди, поїхали туди, де колись купалися 2 роки тому - на самий край виступаючого півострівця, недалеко від Патонга.
Приїхали. Тут якось усе змінилося. Парковка, дядьки ходять якісь надто привітні, трохи далі побудували “пропускний пункт” на пляж, зрозуміло, тепер туди так просто не пробратися. Поки йшли до кас, розмірковували над ціною за вхід, не вгадали - ціна перевершила всі наші прогнози - 370 гривень з людини за те, щоб пройти на пляж. Дівчина-тайка тараторила про те, що ми отримуємо, купуючи квиток - парасольку, лежак, вітальний напій. Пляж із гордою назвою “Paradise beach”, ось у що перетворилася колись малолюдна бухточка. Якби не наш маршрут 2-річної давнини, ми б просто не повірили, що це те саме місце, де ще зовсім не так давно ми могли вільно безкоштовно плавати…..
Розвернулися, попрощалися з надто привітними охоронцями і поїхали на наступний пляж. По дорозі вирішили заїхати поплавати в незапланованому місці - просто побачили дорогу, що йшла в бік моря. Там виявився непоганий пляж, навколо одні росіяни - але в принципі поплавати можна.
Скупавшись, поїхали далі. Наступний пляж знаходився на віддалі, доїхали туди ґрунтовою стежкою і як же ми здивувалися, коли побачили, що і він не безкоштовний. Тут правда все простіше - просто будочка стоїть і тітонька грошики збирає - 150 грн з людини за вхід. Жодних тобі парасольок і лежаків - зате дешевше. Але ми все одно не пішли, якось розгубилися, несподівано, що за вхід на пляж треба платити.
Потім ми поїхали на міський пляж Патонга. Тут панував “Крим номер 2” - люди лежали як оселедці під парасольками.
