
Вид із вікна поїзда. Гори й капустяні поля.
На одній із станцій купили дві булочки, схожі чимось на вареники на парі. Виявилося, що вони з начинкою з кокоса і дуже смачні, шкода, що купили лише дві штуки.
Калав-Ньянг Шве
Азія 2016
Сьогодні знову поїзд. Поїзд відправлявся о пів на дванадцяту. Квитки почали продавати об 11-й ранку. Дорога сьогодні була мальовничішою — краще було видно гори, проїжджали дуже багато полів із капустою.

Вид із вікна поїзда. Гори й капустяні поля.
На одній із станцій купили дві булочки, схожі чимось на вареники на парі. Виявилося, що вони з начинкою з кокоса і дуже смачні, шкода, що купили лише дві штуки.

Продавець смачних пиріжків
У всіх селищах діти вибігали й махали руками поїзду. Життя тут тече дуже монотонно, люди сидять на ґанку свого дому, дивляться вслід поїзду, що відходить у далечінь. Цікаво, про що вони думають, ці люди? Як їм живеться в цих будинках із бамбука? Чим вони наповнюють свої життя?

Ми їдемо на поїзді, а дівчина на корові

Наш поїзд
Через 4 години приїхали в селище. Звідти треба ще їхати 10 км до селища Ньянг Шве, де зазвичай зупиняються всі туристи, які відвідують озеро Інле. З нами у вагоні їхало ще 2 пари — одні люди похилого віку з Австралії та одна молода пара незрозуміло звідки. Ми всі разом сіли в триколісне “таксі” — тук-тук і поїхали в Ньянг Шве.
Увечері ходили гуляти, знайшли кафе з дешевою їжею. Їли дивну вермішель із підливою. Бачили ролердром, де всі м’янмарці каталися на старих чотириколісних роликах — виглядало це дуже смішно. Каталися, до речі, вони всі дуже здорово.