День 3 21 січня

Вовчий прокинувся раніше за мене, одразу сів за роботу. Я встала, порізала манго, такий от у нас був сніданок, дуже смачно і солодко.

Пізніше сходили в уже перевірене місце, їли рис і млинець з бананом.

Потім випадково знайшли вуличку, де у великій кількості здавалися мопеди. Поспитали, вирішили завтра повернутися сюди за мопедом.

Повернулися в готель. Вирішили попрацювати. Мені треба було закінчити сайт, Вовчому теж є що робити у великій кількості. Інтернет у готелі був хороший.

Вовчий працював за столом, а я на ліжку. Не зручно. Зате ноутбук у мене такий чудовий.

Увечері знову вибралися на прогулянку і за їжею. Перед цим, поки одягалася, виявила що кудись зникла моя футболка. Вочевидь я кинула її на ліжко вранці перед виходом, а дівчата, які прибирали номер, не помітили і забрали її разом із постільною білизною. На ресепшені нічого з'ясувати не вдалося. Англійська в Таїланді своєрідна, вельми складно з ними спілкуватися. Зрештою стало зрозуміло що приміщення де вони перуть білизну вже зачинене і треба дізнаватися завтра….

Зайшли в пару взуттєвих магазинів, думали купити Вовчому інше взуття, його черевики незручні і сильно завонялися. Вибір великий, але купити нічого. Те що сподобалося коштувало невиправдано дорого.

Потім забрели на інший уже нічний базар, тут готували багато різної їжі. Скуштували смачний пад тай (популярна тайська страва з рисової локшини), порції тут щедрі, однієї тарілки нам вистачає на двох.

Ще на базарі купили дуріан. Запах у нього, звісно, просто капець, але сам фрукт досить смачний, якщо якось відволіктися від його запаху.