Катманду — ступа Сваямбунатх
Перша подорож до Індії, січень 2015
Не знаю, як так виходить, але чомусь писати щоденник усе складніше і складніше. Може, тому що нічого такого значного, про що можна було б написати, не відбувається.
В Індії, з досить щільним графіком я примудрялася писати щоденник практично щовечора. А тут час витікає як пісок крізь пальці… І ненаписаних днів усе більше і більше, і вже ледь розрізнити, що було вчора, а що позавчора.
Ми знову весь день провели в Катманду.
Вранці вирішили сходити подивитися на ступу Сваямбунатх. Від нашого готелю туди хвилин 30 пішки вузенькими вуличками, де живе місцеве населення. Бачили, як непальці перуть речі на вулиці в чанах, а потім сушать їх просто посеред вулиці, або на мотузках, або на землі.
На ступу веде круті кам'яні сходи.
Перед підйомом підкріпилися чаєм з молоком.
Угорі каса, квиток коштує 200 рупій (2 долари) з людини. Навколо ступи старенькі будиночки, в яких на перших поверхах розміщуються крамнички із сувенірами. Атмосфера дуже приємна, грає музика.
Сюди приходять не лише туристи, а також непальці, віруючі буддисти – вони здійснюють ритуал – обходять ступу за годинниковою стрілкою.
Звідси відкривається красивий вид на місто. Після того як ступа і прилегла до неї територія були ретельно вивчені нами, ми вирушили далі в путь.
Недалеко від ступи знайшли хороше кафе-забігайлівку зі смачними момо. Донька з мамою тут же їх ліпили й варили. Взагалі-то всі момо, які ми їли, були по-своєму смачними. Найменше мені сподобалися момо з начинкою з капусти.
Після відвідування ступи ми повернулися в готель, випили чаю.
Під вечір вирішили прогулятися, вийшли за межі Тамеля, потрапили на місцевий ринок. В одній із крамниць купили сир із молока яка, ура! Мені так хотілося сиру. Цей пахне дуже смачно. На дотик твердий, як італійська грана падано.
Вечеряли в якійсь забігайлівці вермішеллю, яку в Непалі готують смачно – з овочами та куркою.
