День 41 18 лютого

Через те, що нічого конкретного не відбувається, щоденник зовсім не пишеться.
Намагаюся заповнити порожні дні хоч якимись спогадами.
У цей день ми вибралися на базар, недалеко від Тамеля. Тут продають багато всього: їжу, одяг. Мої кеди зовсім зносилися, підошва потріскалася в кількох місцях і здавалося, що вони ось-ось розваляться, тож ми вирушили на пошуки нового взуття для мене.
Заодно я хотіла купити нові джинси, бо мої зовсім порвалися, і виглядала я в них не краще за непальських жебраків. Гарні були джинси, так довго мені послужили, пережили кілька подорожей, життя в Італії та в Києві…
Після кількох примірок я вибрала собі джинси й кеди.